удиви́ть
verboperfectivo
Par de aspecto удивля́тьasombrar; sorprender
Significados
- asombrar
- sorprender
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | удивлю́ |
| ты | удиви́шь |
| он / она / оно | удиви́т |
| мы | удиви́м |
| вы | удиви́те |
| они | удивя́т |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | удиви́л |
| Femenino | удиви́ла |
| Neutro | удиви́ло |
| Plural | удиви́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | удиви́ |
| Plural | удиви́те |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | удиви́вший |
| Pasivo | — | удивлённый |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | удиви́в, удививши, удивя́ |
