пробурча́ть
verboperfectivo
Par de aspecto бурча́тьgruñir, refunfuñar
Significados
- mascullar, refunfuñar, borbotear
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | пробурчу́ |
| ты | пробурчи́шь |
| он / она / оно | пробурчи́т |
| мы | пробурчи́м |
| вы | пробурчи́те |
| они | пробурча́т |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | пробурча́л |
| Femenino | пробурча́ла |
| Neutro | пробурча́ло |
| Plural | пробурча́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | пробурчи́ |
| Plural | пробурчи́те |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | пробурча́вший |
| Pasivo | — | — |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | пробурча́в, пробурчавши |