приключи́ться
verboperfectivo
Par de aspecto приключа́тьсяocurrir; suceder
Significados
- suceder
- suceder, ocurrir
- acontecer
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | приключу́сь |
| ты | приключи́шься |
| он / она / оно | приключи́тся |
| мы | приключи́мся |
| вы | приключи́тесь |
| они | приключа́тся |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | приключи́лся |
| Femenino | приключи́лась |
| Neutro | приключи́лось |
| Plural | приключи́лись |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | приключи́сь |
| Plural | приключи́тесь |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | приключи́вшийся |
| Pasivo | — | — |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | приключа́сь, приключи́вшись |