поручи́ть
verboperfectivo
Par de aspecto поруча́тьordenar
Significados
- encargar, encomendar
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | поручу́ |
| ты | пору́чишь |
| он / она / оно | пору́чит |
| мы | пору́чим |
| вы | пору́чите |
| они | пору́чат |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | поручи́л |
| Femenino | поручи́ла |
| Neutro | поручи́ло |
| Plural | поручи́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | поручи́ |
| Plural | поручи́те |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | поручи́вший |
| Pasivo | — | пору́ченный |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | поручи́в, поручивши |
