поруча́ть
verboimperfectivo
Par de aspecto поручи́тьencargar, encomendar
Significados
- ordenarдавать поручение
Conjugación
| Presente | |
|---|---|
| я | поруча́ю |
| ты | поруча́ешь |
| он / она / оно | поруча́ет |
| мы | поруча́ем |
| вы | поруча́ете |
| они | поруча́ют |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | поруча́л |
| Femenino | поруча́ла |
| Neutro | поруча́ло |
| Plural | поруча́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | поруча́й |
| Plural | поруча́йте |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | поруча́ющий | поруча́вший |
| Pasivo | поруча́емый | — |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | поруча́я | поручав, поручавши |