пому́чить
verboperfectivo
Par de aspecto му́читьatormentar; torturar
Significados
- atormentar
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | пому́чу |
| ты | пому́чишь |
| он / она / оно | пому́чит |
| мы | пому́чим |
| вы | пому́чите |
| они | пому́чат |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | пому́чил |
| Femenino | пому́чила |
| Neutro | пому́чило |
| Plural | пому́чили |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | пому́чь |
| Plural | пому́чьте |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | пому́чивший |
| Pasivo | — | пому́ченный |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | пому́чив, помучивши |