му́чить
verboimperfectivo
Significados
- atormentar
- torturar
Conjugación
| Presente | |
|---|---|
| я | му́чу |
| ты | му́чишь |
| он / она / оно | му́чит |
| мы | му́чим |
| вы | му́чите |
| они | му́чат |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | му́чил |
| Femenino | му́чила |
| Neutro | му́чило |
| Plural | му́чили |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | му́чь |
| Plural | му́чьте |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | му́чащий | му́чивший |
| Pasivo | му́чимый | му́ченный |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | му́ча, му́чая | мучив, мучивши |
