погуби́ть
verboperfectivo
Par de aspecto губи́тьdestruir, causar la muerte; arruinar
Significados
- matarубить
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | погублю́ |
| ты | погу́бишь |
| он / она / оно | погу́бит |
| мы | погу́бим |
| вы | погу́бите |
| они | погу́бят |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | погуби́л |
| Femenino | погуби́ла |
| Neutro | погуби́ло |
| Plural | погуби́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | погуби́ |
| Plural | погуби́те |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | погуби́вший |
| Pasivo | — | погу́бленный |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | погуби́в, погубивши |