окли́кнуть
verboperfectivo
Par de aspecto оклика́тьllamar en voz alta
Significados
- llamar
- llamar a voces
- llamar, convocar
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | окли́кну |
| ты | окли́кнешь |
| он / она / оно | окли́кнет |
| мы | окли́кнем |
| вы | окли́кнете |
| они | окли́кнут |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | окли́кнул |
| Femenino | окли́кнула |
| Neutro | окли́кнуло |
| Plural | окли́кнули |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | окли́кни |
| Plural | окли́кните |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | окли́кнувший |
| Pasivo | — | окли́кнутый |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | окли́кнув, окликнувши |