наску́чить
verboperfectivo
Par de aspecto наску́чиватьaburrir, cansar
Significados
- aburrir, cansar
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | наску́чу |
| ты | наску́чишь |
| он / она / оно | наску́чит |
| мы | наску́чим |
| вы | наску́чите |
| они | наску́чат |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | наску́чил |
| Femenino | наску́чила |
| Neutro | наску́чило |
| Plural | наску́чили |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | наску́чь |
| Plural | наску́чьте |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | наску́чивший |
| Pasivo | — | — |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | наску́чив, наскучивши |