кома́ндовавший командовавший

adjetivo

Significados

  1. que mandaba, que comandaba

Declinación

CasoMasculinoNeutroFemeninoPlural
Nominativoкома́ндовавшийкома́ндовавшеекома́ндовавшаякома́ндовавшие
Genitivoкома́ндовавшегокома́ндовавшегокома́ндовавшейкома́ндовавших
Dativoкома́ндовавшемукома́ндовавшемукома́ндовавшейкома́ндовавшим
Acusativoкома́ндовавшего, кома́ндовавшийкома́ндовавшеекома́ндовавшуюкома́ндовавших, кома́ндовавшие
Instrumentalкома́ндовавшимкома́ндовавшимкома́ндовавшей, кома́ндовавшеюкома́ндовавшими
Preposicionalкома́ндовавшемкома́ндовавшемкома́ндовавшейкома́ндовавших

кома́ндовать командовать

verboimperfectivo

Significados

  1. estar al mando~ быть командиром
  2. mandar~ произносить команду
  3. dar órdenes~ произносить команду
  4. mandar~ распоряжаться
  5. comandar, mandar

Conjugación

Presente
якома́ндую
тыкома́ндуешь
он / она / онокома́ндует
мыкома́ндуем
выкома́ндуете
оникома́ндуют
Pasado
Masculinoкома́ндовал
Femeninoкома́ндовала
Neutroкома́ндовало
Pluralкома́ндовали
Imperativo
Singularкома́ндуй
Pluralкома́ндуйте

Participios

presentepasado
Activoкома́ндующийкома́ндовавший
Pasivo——
presentepasado
Gerundiosкома́ндуякомандовавши