доверши́ть
verboperfectivo
Par de aspecto доверша́тьcompletar, culminar
Significados
- culminar, completar
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | довершу́ |
| ты | доверши́шь |
| он / она / оно | доверши́т |
| мы | доверши́м |
| вы | доверши́те |
| они | доверша́т |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | доверши́л |
| Femenino | доверши́ла |
| Neutro | доверши́ло |
| Plural | доверши́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | доверши́ |
| Plural | доверши́те |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | доверши́вший |
| Pasivo | — | довершённый |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | доверши́в, довершивши |