груби́ть
verboimperfectivo
Par de aspecto нагруби́тьtratar groseramente
Significados
- insolentarse
- ser grosero
Conjugación
| Presente | |
|---|---|
| я | грублю́ |
| ты | груби́шь |
| он / она / оно | груби́т |
| мы | груби́м |
| вы | груби́те |
| они | грубя́т |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | груби́л |
| Femenino | груби́ла |
| Neutro | груби́ло |
| Plural | груби́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | груби́ |
| Plural | груби́те |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | грубя́щий | груби́вший |
| Pasivo | — | — |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | грубя́ | грубив, грубивши |