гро́бить
verboimperfectivo
Par de aspecto угро́битьmatar; matar, arruinar
Significados
- matar, rematar
- arruinar, destrozar
Conjugación
| Presente | |
|---|---|
| я | гро́блю |
| ты | гро́бишь |
| он / она / оно | гро́бит |
| мы | гро́бим |
| вы | гро́бите |
| они | гро́бят |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | гро́бил |
| Femenino | гро́била |
| Neutro | гро́било |
| Plural | гро́били |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | гро́бь |
| Plural | гро́бьте |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | гро́бящий | гро́бивший |
| Pasivo | гробимый | гробленный |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | гро́бя | гробив, гробивши |