грани́чить
verboimperfectivo
Significados
- limitar
- lindar, rayar
- delimitar
Conjugación
| Presente | |
|---|---|
| я | грани́чу |
| ты | грани́чишь |
| он / она / оно | грани́чит |
| мы | грани́чим |
| вы | грани́чите |
| они | грани́чат |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | грани́чил |
| Femenino | грани́чила |
| Neutro | грани́чило |
| Plural | грани́чили |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | грани́чь |
| Plural | грани́чьте |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | грани́чащий | грани́чивший |
| Pasivo | — | — |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | грани́ча | граничив, граничивши |
Palabras relacionadas
ограни́ченныйlimitadoограниче́ниеlimitación; restricciónпограни́чныйfronterizo; limítrofeпограни́чникcarabinero; guardafronterasограни́читьlimitar; restringirограни́чиватьdelimitar; confinarприграни́чныйfronterizoразграниче́ниеdelimitaciónразграни́чиватьdistinguir, diferenciarграни́чныйfronterizo, limítrofe; de frontera, limítrofeразграни́читьdistinguir, diferenciar, delimitar