виля́ть
verboimperfectivo
Par de aspecto вильну́тьmenear; mover
Significados
- menear, desviarse, eludir
Conjugación
| Presente | |
|---|---|
| я | виля́ю |
| ты | виля́ешь |
| он / она / оно | виля́ет |
| мы | виля́ем |
| вы | виля́ете |
| они | виля́ют |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | виля́л |
| Femenino | виля́ла |
| Neutro | виля́ло |
| Plural | виля́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | виля́й |
| Plural | виля́йте |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | виля́ющий | виля́вший |
| Pasivo | — | — |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | виля́я | виляв, вилявши |