вильну́ть
verboperfectivo
Par de aspecto виля́тьmenear, desviarse, eludir
Significados
- menearсовершить движение в сторону
- moverсовершить движение в сторону
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | вильну́ |
| ты | вильнёшь |
| он / она / оно | вильнёт |
| мы | вильнём |
| вы | вильнёте |
| они | вильну́т |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | вильну́л |
| Femenino | вильну́ла |
| Neutro | вильну́ло |
| Plural | вильну́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | вильни́ |
| Plural | вильни́те |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | вильну́вший |
| Pasivo | — | — |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | вильну́в, вильнувши |