взбунтова́вший взбунтовавший

adjetivo

Significados

  1. amotinado, rebelde

Declinación

CasoMasculinoNeutroFemeninoPlural
Nominativoвзбунтова́вшийвзбунтова́вшеевзбунтова́вшаявзбунтова́вшие
Genitivoвзбунтова́вшеговзбунтова́вшеговзбунтова́вшейвзбунтова́вших
Dativoвзбунтова́вшемувзбунтова́вшемувзбунтова́вшейвзбунтова́вшим
Acusativoвзбунтова́вшего, взбунтова́вшийвзбунтова́вшеевзбунтова́вшуювзбунтова́вших, взбунтова́вшие
Instrumentalвзбунтова́вшимвзбунтова́вшимвзбунтова́вшей, взбунтова́вшеювзбунтова́вшими
Preposicionalвзбунтова́вшемвзбунтова́вшемвзбунтова́вшейвзбунтова́вших

взбунтова́ть взбунтовать

verboperfectivo

Significados

  1. sublevar, amotinar, incitar a la rebelión

Conjugación

Futuro
явзбунту́ю
тывзбунту́ешь
он / она / оновзбунту́ет
мывзбунту́ем
вывзбунту́ете
онивзбунту́ют
Pasado
Masculinoвзбунтова́л
Femeninoвзбунтова́ла
Neutroвзбунтова́ло
Pluralвзбунтова́ли
Imperativo
Singularвзбунту́й
Pluralвзбунту́йте

Participios

presentepasado
Activo—взбунтова́вший
Pasivo—взбунто́ванный
presentepasado
Gerundios—взбунтова́в, взбунтовавши