бу́ркнуть
verboperfectivo
Par de aspecto бурча́тьgruñir, refunfuñar
Significados
- gruñir
- mascullar
- murmurar, gruñir
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | бу́ркну |
| ты | бу́ркнешь |
| он / она / оно | бу́ркнет |
| мы | бу́ркнем |
| вы | бу́ркнете |
| они | бу́ркнут |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | бу́ркнул |
| Femenino | бу́ркнула |
| Neutro | бу́ркнуло |
| Plural | бу́ркнули |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | бу́ркни |
| Plural | бу́ркните |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | бу́ркнувший |
| Pasivo | — | бу́ркнутый |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | бу́ркнув, буркнувши |
