прозвуча́ть
动词完成体
对应体 звуча́ть传来; 发出声音
释义
- 听起来有, 带有…的声调在声音、话语等中
- 响起
变位
| 将来时 | |
|---|---|
| я | прозвучу́ |
| ты | прозвучи́шь |
| он / она / оно | прозвучи́т |
| мы | прозвучи́м |
| вы | прозвучи́те |
| они | прозвуча́т |
| 过去时 | |
|---|---|
| 阳性 | прозвуча́л |
| 阴性 | прозвуча́ла |
| 中性 | прозвуча́ло |
| 复数 | прозвуча́ли |
| 命令式 | |
|---|---|
| 单数 | прозвучи́ |
| 复数 | прозвучи́те |
形动词
| 现在 | 过去 | |
|---|---|---|
| 主动 | — | прозвуча́вший |
| 被动 | — | — |
| 现在 | 过去 | |
|---|---|---|
| 副动词 | — | прозвуча́в, прозвучавши |
