фо́кусник фокусник

संज्ञापुल्लिंगसजीव

अर्थ

  1. जादूगरчеловек, умеющий показывать фокусы
  2. बाजीगर, जादूगर
  3. चालबाजловкач

कारक रूप

कारकएकवचनबहुवचन
कर्ता (Nominative)фо́кусникфо́кусники
संबंध (Genitive)фо́кусникафо́кусников
संप्रदान (Dative)фо́кусникуфо́кусникам
कर्म (Accusative)фо́кусникафо́кусников
करण (Instrumental)фо́кусникомфо́кусниками
अधिकरण (Prepositional)фо́кусникефо́кусниках