констати́ровавший констатировавший

विशेषण

अर्थ

  1. तथ्य बता चुका

कारक रूप

कारकपुल्लिंगनपुंसकलिंगस्त्रीलिंगबहुवचन
कर्ता (Nominative)констати́ровавшийконстати́ровавшееконстати́ровавшаяконстати́ровавшие
संबंध (Genitive)констати́ровавшегоконстати́ровавшегоконстати́ровавшейконстати́ровавших
संप्रदान (Dative)констати́ровавшемуконстати́ровавшемуконстати́ровавшейконстати́ровавшим
कर्म (Accusative)констати́ровавшего, констати́ровавшийконстати́ровавшееконстати́ровавшуюконстати́ровавших, констати́ровавшие
करण (Instrumental)констати́ровавшимконстати́ровавшимконстати́ровавшей, констати́ровавшеюконстати́ровавшими
अधिकरण (Prepositional)констати́ровавшемконстати́ровавшемконстати́ровавшейконстати́ровавших

констати́ровать констатировать

क्रियाअपूर्ण और पूर्ण पक्ष

अर्थ

  1. पुष्टि करना
  2. बताना

क्रिया रूप

वर्तमान काल
яконстати́рую
тыконстати́руешь
он / она / оноконстати́рует
мыконстати́руем
выконстати́руете
ониконстати́руют
भूतकाल
पुल्लिंगконстати́ровал
स्त्रीलिंगконстати́ровала
नपुंसकलिंगконстати́ровало
बहुवचनконстати́ровали
आज्ञार्थ
एकवचनконстати́руй
बहुवचनконстати́руйте

कृदंत

वर्तमानभूत
कर्तृवाच्यконстати́рующийконстати́ровавший
कर्मवाच्यконстатируемыйконстати́рованный
वर्तमानभूत
क्रियाविशेषण कृदंतконстати́руяконстатировав, констатировавши