усека́ть
verboimperfectivo
Par de aspecto усе́чьentender; truncar
Significados
- truncar, cortar, abreviar
Conjugación
| Presente | |
|---|---|
| я | усека́ю |
| ты | усека́ешь |
| он / она / оно | усека́ет |
| мы | усека́ем |
| вы | усека́ете |
| они | усека́ют |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | усека́л |
| Femenino | усека́ла |
| Neutro | усека́ло |
| Plural | усека́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | усека́й |
| Plural | усека́йте |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | усека́ющий | усека́вший |
| Pasivo | усека́емый | — |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | усека́я | усекав, усекавши |