урча́ть
verboimperfectivo
Significados
- gruñir, rugir suavemente
Conjugación
| Presente | |
|---|---|
| я | урчу́ |
| ты | урчи́шь |
| он / она / оно | урчи́т |
| мы | урчи́м |
| вы | урчи́те |
| они | урча́т |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | урча́л |
| Femenino | урча́ла |
| Neutro | урча́ло |
| Plural | урча́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | урчи́ |
| Plural | урчи́те |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | урча́щий | урча́вший |
| Pasivo | — | — |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | урча́ | урчав, урчавши |