упрочня́ть
verboimperfectivo
Significados
- reforzar, consolidar
Conjugación
| Presente | |
|---|---|
| я | упрочня́ю |
| ты | упрочня́ешь |
| он / она / оно | упрочня́ет |
| мы | упрочня́ем |
| вы | упрочня́ете |
| они | упрочня́ют |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | упрочня́л |
| Femenino | упрочня́ла |
| Neutro | упрочня́ло |
| Plural | упрочня́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | упрочня́й |
| Plural | упрочня́йте |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | упрочня́ющий | упрочня́вший |
| Pasivo | упрочня́емый | — |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | упрочня́я | упрочняв, упрочнявши |