угоня́ть
verboimperfectivo
Par de aspecto угна́тьrobar; robar un vehículo o animal
Significados
- robar un vehículo, secuestrar
Conjugación
| Presente | |
|---|---|
| я | угоня́ю |
| ты | угоня́ешь |
| он / она / оно | угоня́ет |
| мы | угоня́ем |
| вы | угоня́ете |
| они | угоня́ют |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | угоня́л |
| Femenino | угоня́ла |
| Neutro | угоня́ло |
| Plural | угоня́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | угоня́й |
| Plural | угоня́йте |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | угоня́ющий | угоня́вший |
| Pasivo | угоня́емый | — |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | угоняв, угонявши |