святота́тствующий святотатствующий

adjetivo

Significados

  1. sacrílego, blasfemo

Declinación

CasoMasculinoNeutroFemeninoPlural
Nominativoсвятота́тствующийсвятота́тствующеесвятота́тствующаясвятота́тствующие
Genitivoсвятота́тствующегосвятота́тствующегосвятота́тствующейсвятота́тствующих
Dativoсвятота́тствующемусвятота́тствующемусвятота́тствующейсвятота́тствующим
Acusativoсвятота́тствующего, святота́тствующийсвятота́тствующеесвятота́тствующуюсвятота́тствующих, святота́тствующие
Instrumentalсвятота́тствующимсвятота́тствующимсвятота́тствующей, святота́тствующеюсвятота́тствующими
Preposicionalсвятота́тствующемсвятота́тствующемсвятота́тствующейсвятота́тствующих

святота́тствовать святотатствовать

verboimperfectivo

Significados

  1. cometer un sacrilegio

Conjugación

Presente
ясвятота́тствую
тысвятота́тствуешь
он / она / оносвятота́тствует
мысвятота́тствуем
высвятота́тствуете
онисвятота́тствуют
Pasado
Masculinoсвятота́тствовал
Femeninoсвятота́тствовала
Neutroсвятота́тствовало
Pluralсвятота́тствовали
Imperativo
Singularсвятота́тствуй
Pluralсвятота́тствуйте

Participios

presentepasado
Activoсвятота́тствующийсвятота́тствовавший
Pasivo——
presentepasado
Gerundiosсвятота́тствуясвятотатствовавши