святота́тствовавший святотатствовавший

adjetivo

Significados

  1. sacrílego, blasfemo

Declinación

CasoMasculinoNeutroFemeninoPlural
Nominativoсвятота́тствовавшийсвятота́тствовавшеесвятота́тствовавшаясвятота́тствовавшие
Genitivoсвятота́тствовавшегосвятота́тствовавшегосвятота́тствовавшейсвятота́тствовавших
Dativoсвятота́тствовавшемусвятота́тствовавшемусвятота́тствовавшейсвятота́тствовавшим
Acusativoсвятота́тствовавшего, святота́тствовавшийсвятота́тствовавшеесвятота́тствовавшуюсвятота́тствовавших, святота́тствовавшие
Instrumentalсвятота́тствовавшимсвятота́тствовавшимсвятота́тствовавшей, святота́тствовавшеюсвятота́тствовавшими
Preposicionalсвятота́тствовавшемсвятота́тствовавшемсвятота́тствовавшейсвятота́тствовавших

святота́тствовать святотатствовать

verboimperfectivo

Significados

  1. cometer un sacrilegio

Conjugación

Presente
ясвятота́тствую
тысвятота́тствуешь
он / она / оносвятота́тствует
мысвятота́тствуем
высвятота́тствуете
онисвятота́тствуют
Pasado
Masculinoсвятота́тствовал
Femeninoсвятота́тствовала
Neutroсвятота́тствовало
Pluralсвятота́тствовали
Imperativo
Singularсвятота́тствуй
Pluralсвятота́тствуйте

Participios

presentepasado
Activoсвятота́тствующийсвятота́тствовавший
Pasivo——
presentepasado
Gerundiosсвятота́тствуясвятотатствовавши