святи́ть
verboimperfectivo
Par de aspecto освяти́тьconsagrar; santificar
Significados
- consagrar
Conjugación
| Presente | |
|---|---|
| я | свячу́ |
| ты | святи́шь |
| он / она / оно | святи́т |
| мы | святи́м |
| вы | святи́те |
| они | святя́т |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | святи́л |
| Femenino | святи́ла |
| Neutro | святи́ло |
| Plural | святи́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | святи́ |
| Plural | святи́те |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | святя́щий | святи́вший |
| Pasivo | святи́мый | свячённый |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | святя́ | святив, святивши |