разоружи́ть
verboperfectivo
Par de aspecto разоружа́тьdesarmar; desartillar
Significados
- desarmar
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | разоружу́ |
| ты | разоружи́шь |
| он / она / оно | разоружи́т |
| мы | разоружи́м |
| вы | разоружи́те |
| они | разоружа́т |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | разоружи́л |
| Femenino | разоружи́ла |
| Neutro | разоружи́ло |
| Plural | разоружи́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | разоружи́ |
| Plural | разоружи́те |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | разоружи́вший |
| Pasivo | — | разоружённый |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | разоружи́в, разоруживши |