проворча́ть
verboperfectivo
Par de aspecto ворча́тьrefunfuñar; gruñir, refunfuñar
Significados
- murmurar, refunfuñar
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | проворчу́ |
| ты | проворчи́шь |
| он / она / оно | проворчи́т |
| мы | проворчи́м |
| вы | проворчи́те |
| они | проворча́т |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | проворча́л |
| Femenino | проворча́ла |
| Neutro | проворча́ло |
| Plural | проворча́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | проворчи́ |
| Plural | проворчи́те |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | проворча́вший |
| Pasivo | — | — |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | проворча́в, проворчавши |
