прируча́ть
verboimperfectivo
Par de aspecto приручи́тьdomesticar; amansar
Significados
- amansar
- domesticar
Conjugación
| Presente | |
|---|---|
| я | прируча́ю |
| ты | прируча́ешь |
| он / она / оно | прируча́ет |
| мы | прируча́ем |
| вы | прируча́ете |
| они | прируча́ют |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | прируча́л |
| Femenino | прируча́ла |
| Neutro | прируча́ло |
| Plural | прируча́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | прируча́й |
| Plural | прируча́йте |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | прируча́ющий | прируча́вший |
| Pasivo | прируча́емый | — |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | прируча́я | приручав, приручавши |