приколо́ть
verboperfectivo
Par de aspecto прика́лыватьprender con alfileres, rematar a puñaladas
Significados
- sujetar con alfiler, atravesar
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | приколю́ |
| ты | прико́лешь |
| он / она / оно | прико́лет |
| мы | прико́лем |
| вы | прико́лете |
| они | прико́лют |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | приколо́л |
| Femenino | приколо́ла |
| Neutro | приколо́ло |
| Plural | приколо́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | приколи́ |
| Plural | приколи́те |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | приколо́вший |
| Pasivo | — | прико́лотый |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | прико́лов, приколовши |