пригоня́ть
verboimperfectivo
Par de aspecto пригна́тьtraer conduciendo, arrear; ajustar, adaptar
Significados
- conducir, ajustar
Conjugación
| Presente | |
|---|---|
| я | пригоня́ю |
| ты | пригоня́ешь |
| он / она / оно | пригоня́ет |
| мы | пригоня́ем |
| вы | пригоня́ете |
| они | пригоня́ют |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | пригоня́л |
| Femenino | пригоня́ла |
| Neutro | пригоня́ло |
| Plural | пригоня́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | пригоня́й |
| Plural | пригоня́йте |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | пригоня́ющий | пригоня́вший |
| Pasivo | пригоняемый | — |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | пригоня́я | пригоняв, пригонявши |