пожури́ть
verboperfectivo
Par de aspecto жури́тьreprender; amonestar
Significados
- regañar
- reprender
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | пожурю́ |
| ты | пожури́шь |
| он / она / оно | пожури́т |
| мы | пожури́м |
| вы | пожури́те |
| они | пожуря́т |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | пожури́л |
| Femenino | пожури́ла |
| Neutro | пожури́ло |
| Plural | пожури́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | пожури́ |
| Plural | пожури́те |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | пожури́вший |
| Pasivo | — | пожурённый |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | пожури́в, пожуривши, пожуря́ |