оттяну́ть
verboperfectivo
Par de aspecto оття́гиватьseparar; alejar
Significados
- apartar, retrasar
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | оттяну́ |
| ты | оття́нешь |
| он / она / оно | оття́нет |
| мы | оття́нем |
| вы | оття́нете |
| они | оття́нут |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | оттяну́л |
| Femenino | оттяну́ла |
| Neutro | оттяну́ло |
| Plural | оттяну́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | оттяни́ |
| Plural | оттяни́те |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | оттяну́вший |
| Pasivo | — | оття́нутый |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | оттяну́в, оттянувши |