отгоня́ть
verboimperfectivo
Par de aspecto отогна́тьahuyentar; alejar, llevar a otro sitio
Significados
- ahuyentar, mantener alejado, reprimir, destilar
Conjugación
| Presente | |
|---|---|
| я | отгоня́ю |
| ты | отгоня́ешь |
| он / она / оно | отгоня́ет |
| мы | отгоня́ем |
| вы | отгоня́ете |
| они | отгоня́ют |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | отгоня́л |
| Femenino | отгоня́ла |
| Neutro | отгоня́ло |
| Plural | отгоня́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | отгоня́й |
| Plural | отгоня́йте |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | отгоня́ющий | отгоня́вший |
| Pasivo | отгоня́емый | — |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | отгоняв, отгонявши |