осмеле́ть
verboperfectivo
Par de aspecto смеле́тьenvalentonarse
Significados
- envalentonarse
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | осмеле́ю |
| ты | осмеле́ешь |
| он / она / оно | осмеле́ет |
| мы | осмеле́ем |
| вы | осмеле́ете |
| они | осмеле́ют |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | осмеле́л |
| Femenino | осмеле́ла |
| Neutro | осмеле́ло |
| Plural | осмеле́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | осмеле́й |
| Plural | осмеле́йте |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | осмеле́вший |
| Pasivo | — | — |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | осмеле́в, осмелевши |