ора́торствовавший
adjetivo
Significados
- que pronunciaba discursos, que arengaba
Declinación
| Caso | Masculino | Neutro | Femenino | Plural |
|---|---|---|---|---|
| Nominativo | ора́торствовавший | ора́торствовавшее | ора́торствовавшая | ора́торствовавшие |
| Genitivo | ора́торствовавшего | ора́торствовавшего | ора́торствовавшей | ора́торствовавших |
| Dativo | ора́торствовавшему | ора́торствовавшему | ора́торствовавшей | ора́торствовавшим |
| Acusativo | ора́торствовавшего, ора́торствовавший | ора́торствовавшее | ора́торствовавшую | ора́торствовавших, ора́торствовавшие |
| Instrumental | ора́торствовавшим | ора́торствовавшим | ора́торствовавшей, ора́торствовавшею | ора́торствовавшими |
| Preposicional | ора́торствовавшем | ора́торствовавшем | ора́торствовавшей | ора́торствовавших |