ока́нчивавшийся оканчивавшийся

adjetivo

Significados

  1. que terminaba, que acababa

Declinación

CasoMasculinoNeutroFemeninoPlural
Nominativoока́нчивавшийсяока́нчивавшеесяока́нчивавшаясяока́нчивавшиеся
Genitivoока́нчивавшегосяока́нчивавшегосяока́нчивавшейсяока́нчивавшихся
Dativoока́нчивавшемусяока́нчивавшемусяока́нчивавшейсяока́нчивавшимся
Acusativoока́нчивавшегося, ока́нчивавшийсяока́нчивавшеесяока́нчивавшуюсяока́нчивавшихся, ока́нчивавшиеся
Instrumentalока́нчивавшимсяока́нчивавшимсяока́нчивавшейся, ока́нчивавшеюсяока́нчивавшимися
Preposicionalока́нчивавшемсяока́нчивавшемсяока́нчивавшейсяока́нчивавшихся

ока́нчиваться оканчиваться

verboimperfectivo

Significados

  1. terminarse
  2. acabar

Conjugación

Presente
яока́нчиваюсь
тыока́нчиваешься
он / она / оноока́нчивается
мыока́нчиваемся
выока́нчиваетесь
ониока́нчиваются
Pasado
Masculinoока́нчивался
Femeninoока́нчивалась
Neutroока́нчивалось
Pluralока́нчивались
Imperativo
Singularока́нчивайся
Pluralока́нчивайтесь

Participios

presentepasado
Activoока́нчивающийсяока́нчивавшийся
Pasivo——
presentepasado
Gerundiosока́нчиваясьоканчивавшись