озада́чить
verboperfectivo
Par de aspecto озада́чиватьdesconcertar; dejar perplejo
Significados
- desconcertar, dejar perplejo
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | озада́чу |
| ты | озада́чишь |
| он / она / оно | озада́чит |
| мы | озада́чим |
| вы | озада́чите |
| они | озада́чат |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | озада́чил |
| Femenino | озада́чила |
| Neutro | озада́чило |
| Plural | озада́чили |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | озада́чь |
| Plural | озада́чьте |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | озада́чивший |
| Pasivo | — | озада́ченный |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | озада́чив, озадачивши |