нача́льствующий начальствующий

adjetivo

Significados

  1. dirigente, superior

Declinación

CasoMasculinoNeutroFemeninoPlural
Nominativoнача́льствующийнача́льствующеенача́льствующаянача́льствующие
Genitivoнача́льствующегонача́льствующегонача́льствующейнача́льствующих
Dativoнача́льствующемунача́льствующемунача́льствующейнача́льствующим
Acusativoнача́льствующий, нача́льствующегонача́льствующеенача́льствующуюнача́льствующие, нача́льствующих
Instrumentalнача́льствующимнача́льствующимнача́льствующей, нача́льствующеюнача́льствующими
Preposicionalнача́льствующемнача́льствующемнача́льствующейнача́льствующих
Forma cortaнача́льствующнача́льствующенача́льствующанача́льствующи

нача́льствовать начальствовать

verboimperfectivo

Significados

  1. mandar

Conjugación

Presente
янача́льствую
тынача́льствуешь
он / она / ононача́льствует
мынача́льствуем
вынача́льствуете
онинача́льствуют
Pasado
Masculinoнача́льствовал
Femeninoнача́льствовала
Neutroнача́льствовало
Pluralнача́льствовали
Imperativo
Singularнача́льствуй
Pluralнача́льствуйте

Participios

presentepasado
Activoнача́льствующийнача́льствовавший
Pasivo——
presentepasado
Gerundiosнача́льствуяначальствовавши