нача́льствовавший начальствовавший

adjetivo

Significados

  1. que había estado al mando

Declinación

CasoMasculinoNeutroFemeninoPlural
Nominativoнача́льствовавшийнача́льствовавшеенача́льствовавшаянача́льствовавшие
Genitivoнача́льствовавшегонача́льствовавшегонача́льствовавшейнача́льствовавших
Dativoнача́льствовавшемунача́льствовавшемунача́льствовавшейнача́льствовавшим
Acusativoнача́льствовавшего, нача́льствовавшийнача́льствовавшеенача́льствовавшуюнача́льствовавших, нача́льствовавшие
Instrumentalнача́льствовавшимнача́льствовавшимнача́льствовавшей, нача́льствовавшеюнача́льствовавшими
Preposicionalнача́льствовавшемнача́льствовавшемнача́льствовавшейнача́льствовавших

нача́льствовать начальствовать

verboimperfectivo

Significados

  1. mandar

Conjugación

Presente
янача́льствую
тынача́льствуешь
он / она / ононача́льствует
мынача́льствуем
вынача́льствуете
онинача́льствуют
Pasado
Masculinoнача́льствовал
Femeninoнача́льствовала
Neutroнача́льствовало
Pluralнача́льствовали
Imperativo
Singularнача́льствуй
Pluralнача́льствуйте

Participios

presentepasado
Activoнача́льствующийнача́льствовавший
Pasivo——
presentepasado
Gerundiosнача́льствуяначальствовавши