настига́ть
verboimperfectivo
Par de aspecto насти́гнутьalcanzar, dar alcance
Significados
- alcanzar
Conjugación
| Presente | |
|---|---|
| я | настига́ю |
| ты | настига́ешь |
| он / она / оно | настига́ет |
| мы | настига́ем |
| вы | настига́ете |
| они | настига́ют |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | настига́л |
| Femenino | настига́ла |
| Neutro | настига́ло |
| Plural | настига́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | настига́й |
| Plural | настига́йте |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | настига́ющий | настига́вший |
| Pasivo | настигаемый | — |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | настига́я | настигав, настигавши |