нарва́л нарвал
sustantivoanimado
Declinación
| Caso | Singular | Plural |
|---|
| Nominativo | нарва́л | нарва́лы |
|---|
| Genitivo | нарва́ла | нарва́лов |
|---|
| Dativo | нарва́лу | нарва́лам |
|---|
| Acusativo | нарва́ла | нарва́лов |
|---|
| Instrumental | нарва́лом | нарва́лами |
|---|
| Preposicional | нарва́ле | нарва́лах |
|---|
нарва́ть нарвать
verboperfectivo
Significados
- recoger arrancando
Conjugación
| Futuro |
|---|
| я | нарву́ |
|---|
| ты | нарвёшь |
|---|
| он / она / оно | нарвёт |
|---|
| мы | нарвём |
|---|
| вы | нарвёте |
|---|
| они | нарву́т |
|---|
| Pasado |
|---|
| Masculino | нарва́л |
|---|
| Femenino | нарвала́ |
|---|
| Neutro | нарва́ло |
|---|
| Plural | нарва́ли |
|---|
| Imperativo |
|---|
| Singular | нарви́ |
|---|
| Plural | нарви́те |
|---|
Participios
| presente | pasado |
|---|
| Activo | — | нарва́вший |
|---|
| Pasivo | — | на́рванный |
|---|
| presente | pasado |
|---|
| Gerundios | — | нарва́в, нарвавши |
|---|