наговори́ть
verboperfectivo
Par de aspecto нагова́риватьcontar; decir
Significados
- hablar mucho
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | наговорю́ |
| ты | наговори́шь |
| он / она / оно | наговори́т |
| мы | наговори́м |
| вы | наговори́те |
| они | наговоря́т |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | наговори́л |
| Femenino | наговори́ла |
| Neutro | наговори́ло |
| Plural | наговори́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | наговори́ |
| Plural | наговори́те |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | наговори́вший |
| Pasivo | — | наговорённый |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | наговори́в, наговоривши, наговоря́ |