наглупи́ть
verboperfectivo
Significados
- cometer tonterías
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | наглуплю́ |
| ты | наглупи́шь |
| он / она / оно | наглупи́т |
| мы | наглупи́м |
| вы | наглупи́те |
| они | наглупя́т |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | наглупи́л |
| Femenino | наглупи́ла |
| Neutro | наглупи́ло |
| Plural | наглупи́ли |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | наглупи́вший |
| Pasivo | — | — |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | наглупив, наглупивши |