наворча́ть
verboperfectivo
Significados
- gruñir
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | наворчу́ |
| ты | наворчи́шь |
| он / она / оно | наворчи́т |
| мы | наворчи́м |
| вы | наворчи́те |
| они | наворча́т |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | наворча́л |
| Femenino | наворча́ла |
| Neutro | наворча́ло |
| Plural | наворча́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | наворчи́ |
| Plural | наворчи́те |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | наворча́вший |
| Pasivo | — | — |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | наворчав, наворчавши |