констати́ровавший констатировавший

adjetivo

Significados

  1. que constató, que estableció

Declinación

CasoMasculinoNeutroFemeninoPlural
Nominativoконстати́ровавшийконстати́ровавшееконстати́ровавшаяконстати́ровавшие
Genitivoконстати́ровавшегоконстати́ровавшегоконстати́ровавшейконстати́ровавших
Dativoконстати́ровавшемуконстати́ровавшемуконстати́ровавшейконстати́ровавшим
Acusativoконстати́ровавшего, констати́ровавшийконстати́ровавшееконстати́ровавшуюконстати́ровавших, констати́ровавшие
Instrumentalконстати́ровавшимконстати́ровавшимконстати́ровавшей, констати́ровавшеюконстати́ровавшими
Preposicionalконстати́ровавшемконстати́ровавшемконстати́ровавшейконстати́ровавших

констати́ровать констатировать

verboimperfectivo y perfectivo

Significados

  1. constatar
  2. hacer constar

Conjugación

Presente
яконстати́рую
тыконстати́руешь
он / она / оноконстати́рует
мыконстати́руем
выконстати́руете
ониконстати́руют
Pasado
Masculinoконстати́ровал
Femeninoконстати́ровала
Neutroконстати́ровало
Pluralконстати́ровали
Imperativo
Singularконстати́руй
Pluralконстати́руйте

Participios

presentepasado
Activoконстати́рующийконстати́ровавший
Pasivoконстатируемыйконстати́рованный
presentepasado
Gerundiosконстати́руяконстатировав, констатировавши