комплектова́ть комплектовать
verboimperfectivo
Significados
- completar
- completar, dotar de personal
- reponer
- dotar de personal
Conjugación
| Presente |
|---|
| я | комплекту́ю |
|---|
| ты | комплекту́ешь |
|---|
| он / она / оно | комплекту́ет |
|---|
| мы | комплекту́ем |
|---|
| вы | комплекту́ете |
|---|
| они | комплекту́ют |
|---|
| Pasado |
|---|
| Masculino | комплектова́л |
|---|
| Femenino | комплектова́ла |
|---|
| Neutro | комплектова́ло |
|---|
| Plural | комплектова́ли |
|---|
| Imperativo |
|---|
| Singular | комплекту́й |
|---|
| Plural | комплекту́йте |
|---|
Participios
| presente | pasado |
|---|
| Activo | комплекту́ющий | комплектова́вший |
|---|
| Pasivo | комплекту́емый | комплектованный |
|---|
| presente | pasado |
|---|
| Gerundios | комплекту́я | комплектовавши |
|---|